Головна » Статті » Різне |
Детальна розробка плану – конспекту проекту. Тема: Як стати гарною людиною Мета: продовжити знайомити учнів із людськими чеснотами, вчити характеризувати події та явища, як прояв добра і зла, розкрити моральний зміст чеснот, формувати усвідомлення того, що кожна людина має право на щастя, переконувати учнів у тому, що багатство не є основою щастя, розвивати вміння самому здійснювати свої бажання, своєю працею прокладати шлях до щастя, сприяти розвитку мотивацій до добрих, гуманних вчинків, розвивати вміння аналізувати свої вчинки, допомогти учням зрозуміти духовну цінність дружби, виховувати бажання жити за золотими правилами моралі, виховувати працелюбність, бажання бути щасливим у праці, жити по совісті, виховувати почуття поваги до товаришів, готовність допомагати і підтримати. Спочатку вчитель показує свою презентацію, розповідає план роботи. Діти заздалегідь поділені на 3 групи. Кожна група отримує дослідити людські якості, опрацювати текст Василя Сухомлинського з розглядом цієї ж якості, зробити слайд, дібрати народну мудрість. 1 група: ввічливість, дружба, лагідність, доброта. 2 група: лінь, працьовитість, прощення, скромність. 3 група: милосердя, співчуття, честь, чуйність. Поступово розбираємо один текст, яку саме якість людини він показує, потім діти показують свій слайд з висновками. 1 група працює за такими текстами оповідань Василя Сухомлинського Який музика Цвіркун У високому зеленому просі жив Цвіркун. А як тільки-но сонечко зайде – Цвіркун вилазить на високе стебло. Сяде і настроює свою скрипку. Бо Цвіркун – ой який музика! У нього співуча скрипочка. Доторкнеться Цвіркун смичком - бринить дивна, чарівна музика. Слухають ту музику дерева і квіти. Слухають зайчики та мишенята. Слухає увесь степ. Проблемні ситуації, завдання і запитання вчителя над текстом для першої групи:
Запитання вчителя для всього класу:
Намисто з чотирма променями Побачило Сонечко хвору Дівчинку в ліжку. Дівчинка лежала, очі її були закриті. Вона тихо стогнала. Жаль стало Сонечкові Дівчинки. Нахилилося воно над її голівкою й тихо прошепотіло: - Візьми, Дівчинко, чарівне намисто з чотирма променями. Чотирьох нещасних ти можеш зробити щасливими. На кого спрямуєш промінь – той і стане щасливим. Відкрила очі Дівчинка, бачить – лежить на постелі чарівне намисто, чотири промені грають на стіні. «На кого ж направити щасливі промені? – думає Дівчинка. – Хто у нас нещасливий?» Подумала і важко зітхнула: нещасними були бабуся, дідусь, тато й мама. У бабусі зуб болить, у дідуся ліжко скрипить, татко горілку п’є, мама сльози ллє. Спрямувала Дівчинка чарівний промінь на бабусю – і зуб у неї відразу перестав боліти, спрямувала промінь на дідуся – ліжко перестало скрипіти. Спрямувала на тата – перестав тато горілку пити. Спрямувала промінь на маму – мама перестала сльози лити, радісно посміхається. Про себе, про свою хворобу Дівчинка забула. А коли всі стали щасливими, вона стала найщасливішою, і хвороба залишила її. Проблемні ситуації, завдання і запитання вчителя над текстом для першої групи:
Запитання вчителя для всього класу:
Котик і Їжачок Один Мисливець знайшов у лісі маленького Їжачка. Загорнув його в хустинку й приніс додому. Поклав на підлозі в кімнаті. А в кутку сидів маленький Котик. Він думає: «Що це за сірий клубочок?» Плигнув Котик, простягнув лапки й поторкав Їжачка. Та вколовся й жалібно занявкав. А Їжачок злякався й сховав голівку. Мисливець налив у тарілочку молока й поставив на підлогу. Котик пив молоко, а Їжачок боявся й підійти. Але згодом осмілів, підійшов до тарілочки і став хлебтати разом із Котиком. Вони подружили. Поруч лягали спати, а ввечері ходили вдвох до лісу на прогулянку. А то якось Їжачок пішов у ліс та й не повернувся. Довго ждав його Котик, жалібно нявчав… Коли, було, Мисливець наливає Котикові молока, він усього не випиває. Залишає Їжачкові. Думає, що той повернеться. А Їжачка нема й нема. Проблемні ситуації, завдання і запитання вчителя над текстом для першої групи:
Запитання вчителя для всього класу:
Півень Ходить півень-молодець, на голові гребінець. Ніс гостренький хоч куди, а під носом борода. Ніс у півня долотцем, хвіст у півня – колісцем. На хвості має узори, а на ногах у нього шпори. Шпорами півень порох розгрібає, курей з курятками скликає: - Курочки-хазяйки! Пустенькі, рябенькі, чорненькі, біленькі кудкудакочки! Збирайтеся з курятками, курочками і півнятками! Я вам зернятко знайшов! Ось яка моя любов! Кури з курятками збирались, розкудкудакались, посварились і зернятком не поділилися. Півень-когутик непорядку не любить, зараз рідню помирив: цю за хвіст, ту за дзьоб, сам зернятко вхопив, з’їв, на пліт підлетів, крилами замахав, на все село закричав: Ку-ку-рі-ку-у! Проблемні ситуації, завдання і запитання вчителя над текстом для першої групи:
Запитання вчителя для всього класу:
2 група працює за такими текстами оповідань Василя Сухомлинського Перед справедливим Суддею В одній країні був такий звичай: коли людині приходив час помирати, вона з’являлась перед Справедливим Суддею, і той вирішував, що залишиться на землі після неї: повага людей, любов, шана, вічна слава чи всього-на-всього маленька згадка. От прийшов час помирати Працьовитому. Прийшов він до справедливого Судді. Суддя й питає: - Скільки років прожив ти на світі? - Дев’яносто дев’ять, - відповів Працьовитий. - Показуй свої руки. А Працьовитий щороку саджав по одному дереву. Скільки років прожив стільки і дерев. Повів Працьовитий Справедливого Суддю показувати дерева. Чимало днів пройшло, поки дивився Справедливий Суддя на ліс, що його виростив Працьовитий. Передивився і каже: - Добре ти прожив життя. Нехай залишається по тобі вічна слава. Спокійно помер працьовитий. Прийшов час помирати Неробі. - Скільки років прожив ти на світі? – запитав Справедливий Суддя. - Дев’яносто дев’ять, - відповів Нероба. - Покажи свої руки. А Неробі й показати нічого. Побачив Справедливий Суддя перед собою пусте місце. - Ну що ж, нехай залишиться по тобі забуття, - вирішив Справедливий Суддя. Нероба помер, і в ту ж мить люди забули його. Проблемні ситуації, завдання і запитання вчителя над текстом для другої групи:
Запитання вчителя для всього класу:
Чорні руки Бабуся місила тісто. Тісто було пишне, м’яке, біле. - Спечіть мені голуба, - просить Юрась. Бабусині руки стали ліпити голуба. Ось з’явилися крила, тонкі, ніжні. А руки в бабусі чорні, зморщені, з висохлими пальцями. Не може онук очей відвести од них – наче вперше побачив бабусині руки. Дістала бабуся голуба з печі, поставила перед онуком. А його і їсти жалко: білий, пишний, немовби ось-ось злетить. - Бабусю, - питається Юрась, - чого руки у вас чорні-чорні, а голуб білий-білий? - Якби в мене руки білі були, то не було б тіста, ні голуба, - тихо сказала бабуся. Юрась і задивився на голуба. Потім каже: - Дайте мені лопату, бабусю. - Нащо? - Піду в сад копати землю. - Навіщо ж її зараз копати? - Щоб руки почорніли. - Бери, Юрасю, лопату. Проблемні ситуації, завдання і запитання вчителя над текстом для другої групи:
Запитання вчителя для всього класу:
| |
Категорія: Різне | Додав: petichka (05.02.2011) | |
Переглядів: 213 |
Всього коментарів: 0 | |