Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Різне

Детальна розробка уроку проекту 2 частина

Образливе слово

       Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір.

     Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить:

— Простіть мені, Мамо, за образливе слово.

— Прощаю, — сказала Мати й зітхнула.

— Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.

     Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явились сльози. Каже вона синові:

— Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.

Проблемні ситуації, завдання і запитання вчителя над текстом для другої групи:

  • Чому син не міг спати вночі?
  • З якими словами звернувся уже дорослий син до своєї старенької матері?
  • Пригадай слова, які сказала матір синові?
  • Підходить ця приказка до тексту: «Слово не стріла, але глибоко ранить»?
  • «Гостре словечко коле сердечко»

Запитання вчителя для всього класу:

  • Як ви розумієте слово прощення або прощати?
  • Чи вмієте ви пробачати чию-небудь провину, прощати?
  • Чи проявляєте поблажливість до кого-небудь?

Пихата літера

         Жив на світі Мудрий Чоловік. Він придумав літери. Вирізав їх із березової кори, поклав до козубця й думає: «Ось піду завтра до людей, навчу їх писати і читати.»

        Минула ніч. Зібрався Мудрий Чоловік йти до людей. «Треба, - думає, - розмістити літери так, щоб легко було вчитися читати.»  Розкладає літери: А, Б, В… усі літери лежать спокійно, чекають своєї черги. Тільки одна Я не може стерпіти. Все сунеться Мудрому Чоловікові в руки, нагадує про себе: «А я куди?» Розгнівався Мудрий Чоловік і каже:

-          А з тобою буде немало біди. Сиди, будь ласка, й чекай своєї черги.

         Та літері Я не терпиться. Вона сама лізе Мудрому Чоловікові в руки й каже:

-          А мене чому забуваєш?

         Подумав Мудрий Чоловік і сказав:

-          «Я» буде на останньому місці.

Проблемні ситуації, завдання і запитання вчителя над текстом для другої групи:

  • Що придумав Мудрий Чоловік?
  • З якого матеріалу він зробив літери?
  • Про що і про кого думав Мудрий Чоловік, коли літери були готові?
  • Яка літера поводилась не так як всі?
  • За що розгнівався Мудрий Чоловік?
  • Чому він поставив Я на останнє місце?

Запитання вчителя для всього класу:

  • Як ви розумієте скромна людина?
  • Доберіть антонім до слова скромність?
  • Чи вмієте ви підпорядковувати свої бажання іншим?
  • Підніміть руку про кого можна сказати, що ти делікатний, тактовий, стриманий?
  • Чи можна назвати скромним, делікатним, тактовним того, хто проявляє надмірну цікавість, нав’язує своє товариство, задає недоречні запитання, повідає  багато про родинні справи?

 

3 група працює за такими текстами оповідань Василя Сухомлинського

Як Сергійко навчився жаліти

         Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі.

  Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала:

      — Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі.

   Сергійко здивувався. Він кинув у ставок камінець. Дівчинка запитала:

— Що ти кинув у воду?

Сергійко ще більше здивувався.

— Невже ти не бачиш? Я кинув камінець.

Дівчинка сказала:

— Я нічого не бачу, бо я сліпа.

    Сергійко від подиву широко відкрив очі й довго дивився на дівчинку.

Так, дивуючись, він і додому прийшов. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить?

        Настала ніч. Сергійко ліг спати. Він заснув з почуттям подиву. Серед ночі Сергійко прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, в шибки стукав дощ. А в хаті було темно.

       Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер хлопчик уже не дивувався. Його серце стиснув жаль. Як же вона, бідна, живе в отакій темряві?!

       Сергійкові хотілося, щоб скоріше настав день. Він піде до сліпої дівчинки. Не дивуватиметься більше. Він пожаліє її.

Проблемні ситуації, завдання і запитання вчителя над текстом для третьої групи:

  • Де гуляв Сергійко?
  • Кого зустрів?
  • Про що розмовляли хлопчик з дівчинкою?
  • Що відчув Сергійко, коли дізнався, що дівчина сліпа?
  • Що сприяло виникненню у хлопчика жалості до дівчинки?

Запитання вчителя для всього класу:

  • Як ви розумієте слово милосердя?
  • А як можна назвати людину, яка виявляє милосердя?
  • Перевір, чи дотримуєш ти таких правил:

-          Сумного потішити;

-          Образу прощати;

-          Голодного нагодувати;

-          Спраглого напоїти;

-          Недужому допомогти.

Як Метелик напився березового соку

      Ще в затінку під деревами лежав сніг, а маленький Метелик, якого збудило весняне сонечко, вилетів зі своєї зимової хатки. Летить він і відчуває: голова паморочиться від слабості. «Ось, - думає Метелик, - знайду пахучу квітку й нап’юся солодкого соку. Зараз і голова перестане паморочитись.»

      Але квітів ще немає. Один тільки блакитний пролісок виглядає із землі. Зрадів Метелик. Сів на блакитну квіточку, а на ній солодкого соку немає. Холодна вона.

     Летить знову Метелик. Уже й силоньки немає. Ось-ось крильця складе й упаде на землю. Аж чує Метелик ласкавий голосок:

-          Лети до мене. Це я, береза Білокора. Дам тобі крапельку соку.

     Прилетів Метелик до Берези. Дивиться – з тріщинки витекла крапля соку. Напився Метелик. Весело махнув крильцями.

-          Дякую, - каже Метелик, - ти врятувала мене від голоду.

Проблемні ситуації, завдання і запитання вчителя над текстом для третьої групи:

  • Чому у Метелика паморочилось у голові і не було силоньки?
  • Хто порятував його?
  • Що сталося б з Метеликом, коли б не Береза?
  • Оцініть вчинок Берези?

Запитання вчителя для всього класу:

  • Доберіть антоніми: злий, жорстокий
  • Назвіть одним словом: той, хто жаліє, співчуває біді
  • Як ви розумієте співчуття?
  • Пригадайте випадки, коли вам довелося проявити співчуття чи пожаліти когось.

Чому здивувався Петрик

      Мама залишила Петрика вдома, а сама пішла до крамниці по хліб.

      Петрик сидів біля відчиненого вікна. На вікні стояла кришталева ваза. Надворі було тепло. Сяяло сонце, співали пташки.

      Великий барвистий метелик сів на кришталеву вазу. Петрикові захотілося впіймати метелика. Він зіп’явся на вікно, простяг руку, штовхнув вазу. Кришталева ваза впала на подвір’я й розбилася.

-          Що ж тепер буде? Що скаже мама? – засумував хлопчик. Він позбирав скалки, відніс на город, закопав маленькою лопаткою в землю. Сів біля вікна Петрик і чекає маму.

Ледве мама відчинила двері, Петрик підбіг до неї й каже:

-          Мамо, то не я розбив кришталеву вазу. Не я скалки відніс на город і закопав маленькою лопаткою.

В очах матері Петрик відчув тривогу.

-          Хто ж розбив вазу? – запитала мама.

-          Метелик, - тихо відповів Петрик.

Мама усміхнулась.

-          Як метелик розбив вазу – це зрозуміло… - сказала вона. – Але як він відніс ті скалки на город і як закопав їх – дивно.

  Петрик теж здивувався. Настільки здивувався, що аж заплакав.

Проблемні ситуації, завдання і запитання вчителя над текстом для третьої групи:

  • Переказування оповідання за опорними схемами: (на окремих аркушах малюнки-схеми: вікно, сонце, ваза, метелик, лопатка, город та інше)
  • Чи добре зробив Петрик, що свою провину переклав на метелика?
  • Як би він мав вчинити?
  • Що сказали б ви своїй мамі, якби трапилася така ситуація, як з Петриком?

Запитання вчителя для всього класу:

  • Кого можна назвати чесним?
  • Поміркуйте, чи завжди ви говорите правду?
  • Як ви гадаєте, що треба зробити самому, щоб тебе назвали чесною людиною?
  • Як ви розумієте вислів: бережи честь змолоду.

Святковий обід

У Ніни велика сім'я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся.

Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся - найстарша: їй вісімдесят два роки. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся - ложка дрижить, крапельки падають на стіл.

Скоро у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід. На обід Ніна нехай запросить подруг.

Ось і настав цей день. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це і бабуся за стіл сяде. А в неї ж руки тремтять. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: в Ніниної бабусі руки тремтять.

Ніна тихенько сказала мамі:

- Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.

- Чому? - здивувалась мама.

- В неї руки тремтять. Крапає на стіл.

Мама зблідла.

Не сказавши жодного слова, вона зняла зі столу білу скатертину і сховала її в шафу.

Довго сиділа мовчки, потім сказала:

-У нас сьогодні бабуся хвора. Тому святкового обіду не буде. Поздоровляю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: будь справжньою людиною.

Проблемні ситуації, завдання і запитання вчителя над текстом для третьої групи:

  • Яке свято наближалося в родині?
  • Як ви гадаєте, правильно вчинила матуся Ніни?
  • Чому саме таке побажання вона дала своїй доньці?
  • А можна сміятися зі старості?

Запитання вчителя для всього класу:

  • До поданого слова доберіть антонім: чуйний
  • Назвіть одніс словом: людина, яка проявляє турботу про інших?
  • Що треба зробити самому, щоб назвали тебе чуйною людиною?
  • Назвіть приклади, коли твої рідні турбувалися про тебе.

 

Розгадування кросворда і дидактичних карток до заданої теми в презентації вчителя.

Написання твору-мініатюри:  Мій гарний вчинок ( 5 – 7 речень)

Домашнє завдання: розповісти рідним свої враження від уроку і участі в ньому, зробити подарунок найкращому другу (поробка чи малюнок).

 

Категорія: Різне | Додав: petichka (05.02.2011)
Переглядів: 197
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]